Огляд EGI Federation Annual Report 2025
EGI Federation Annual Report 2025: цифрова федерація для data-intensive science
Звіт EGI Federation Annual Report 2025: Driving European Research with Advanced Digital Solutions фіксує важливий етап розвитку EGI: перехід від ролі оператора розподілених обчислювальних ресурсів до ролі стратегічної федеративної інфраструктури для досліджень, даних, штучного інтелекту та інновацій. У документі EGI описується як найбільша в Європі федеративна цифрова дослідницька інфраструктура, що розвивається в напрямі Research Data & Compute Continuum — інтегрованого середовища, яке поєднує тематичні дослідницькі спільноти з національними та інституційними HTC, HPC і cloud-ресурсами. Такий підхід означає не централізацію ресурсів, а їх узгоджену федерацію через спільні сервіси, політики, механізми доступу та інтероперабельні технічні рішення.
У 2025 році EGI продемонструвала значний масштаб діяльності. Звіт наводить такі ключові показники: 163 тис. підтриманих дослідників, понад 200 активних дослідницьких спільнот, понад 210 федеративних постачальників сервісів, 42 країни в інфраструктурі EGI, користувачі з понад 190 країн, близько 2,6 тис. наукових публікацій на рік, підтриманих через EGI-enabled workflows. Також зазначено понад 40 Research Infrastructures, залучених до операційної, проєктної та R&D-співпраці, 19 нових наукових спільнот, 9 платформ, співрозроблених із дослідницькими інфраструктурами, і два AI-enabled research environments. Ці цифри показують, що EGI функціонує як масштабна операційна екосистема, де обчислення, дані, ідентифікація, сервіси підтримки та спільна розробка поєднуються в єдину федеративну модель.
Ключовим концептом звіту є перехід до AI-ready compute-data continuum. EGI позиціонує себе як середовище, у якому дослідники можуть отримувати доступ до обчислювальних потужностей, даних, інструментів аналізу та експертизи незалежно від географічного розташування конкретного ресурсу. У звіті підкреслено, що сучасна наука дедалі більше потребує не окремих сервісів, а зв’язаних середовищ, де cloud, HPC, HTC, data services, identity services і AI capabilities працюють як частини одного ланцюга. Це особливо важливо для data-intensive disciplines, де науковий результат залежить не лише від наявності даних або обчислювальних ресурсів, а й від здатності відтворювано запускати workflow, переносити обчислювальні середовища, забезпечувати доступ до даних і підтримувати довіру між різними учасниками федерації.
Звіт структурує діяльність EGI через три основні value streams. Перший — Power the Federation — охоплює платформи, політики, governance і механізми координації, необхідні для роботи багатокраїнної федерації. Другий — Enable Scientific Computing — стосується доступу до AI-ready computing, data services і додаткових сервісів для дослідницьких спільнот. Третій — Enable Sustained Innovation — спрямований на спільні R&D-активності, завдяки яким результати окремих проєктів можуть ставати сталими сервісами або повторно використовуваними цифровими рішеннями. Така структура показує, що EGI розглядає інфраструктуру не лише як технічну систему, а як поєднання ресурсів, правил, сервісного управління, експертизи та довгострокових партнерств.
Окремий акцент зроблено на технічній інновації. У 2025 році EGI продовжувала розвивати федерацію cloud, HPC і HTC через єдиний шар доступу та ідентифікації. Серед технічних результатів згадуються production deployment of the EGI Artefact Registry for container images, синхронізація образів між FedCloud providers, Kubernetes federation через Cloud Container Compute, інтеграція Dynamic DNS з Infrastructure Manager, удосконалення Notebooks і Replay services з Check-in tokens, а також рання інтеграція HPC через Kubernetes-to-supercomputer workflows. Це важливий напрям, оскільки контейнери, notebooks, orchestration і federated identity стають базовими інструментами відтворюваності та переносимості наукових обчислень.
Особливе місце у звіті займає співпраця з європейськими дослідницькими інфраструктурами. У 2025 році EGI посилила модель стратегічних партнерств: укладалися Service Level Agreements, Memoranda of Understanding, запускалися спільні R&D-напрями та розвивалися доменні платформи. Звіт демонструє, що Research Infrastructures розглядаються не просто як користувачі ресурсів, а як співрозробники цифрових рішень. Це змінює саму логіку інфраструктури: вона формується не “згори” як набір універсальних сервісів, а через co-design із науковими спільнотами, які мають конкретні дані, workflow, вимоги до безпеки, доступу, продуктивності й відтворюваності.
Приклади з різних дисциплін показують широту застосування EGI. У фізичних науках інфраструктура підтримує масштабні симуляції, обробку даних і розподілений аналіз. В Earth Observation та environmental sciences EGI забезпечує доступ до великих наборів даних, масштабованої обробки й інтероперабельних сервісів. У biodiversity research, bioinformatics, planetary science, social sciences і cultural heritage звіт демонструє використання cloud resources, object storage, Kubernetes-based environments, Jupyter-based workflows, EGI DataHub і EGI Check-in. Ці кейси важливі тим, що показують не абстрактну інфраструктуру, а реальні наукові сценарії: обробку даних, спільний доступ, відтворювані обчислення, захищену ідентифікацію, інтеграцію даних і сервісів у доменних середовищах.
Значну увагу приділено EOSC і європейським політичним рамкам. У звіті EGI пов’язує свою діяльність із Open Science, European Research Area, Digital Decade, Common European Data Spaces та AI in Science. У 2025 році посилювалася координація між основними європейськими e-infrastructures щодо EOSC strategy, governance і спільного outreach, а також розвивалися підходи до підтримки EOSC Node model. Це означає, що EGI бачить свою роль не ізольовано, а як частину ширшої архітектури європейського дослідницького простору, де федеративні ресурси, дані, сервіси і політики мають працювати за узгодженими правилами.
Стратегічна перспектива звіту пов’язана з EGI Federation Strategy 2026–2030. Вона описує перехід EGI до ролі “Europe’s essential federated, AI-ready compute-data continuum for research communities”. Стратегія відповідає на п’ять тенденцій: зростання потреби в довірених і стійких системах для відкритої науки; перетворення штучного інтелекту на стандартний інструмент досліджень; потребу в cross-domain infrastructure; посилення вимог до цифрового суверенітету; дефіцит фахівців, які одночасно розуміють інфраструктуру та доменні наукові задачі. У цьому сенсі EGI розглядає майбутню інфраструктуру як поєднання технологій, людей, компетенцій, сервісного управління й політик доступу.
Підсумково, звіт EGI за 2025 рік демонструє зрілу модель федеративної цифрової інфраструктури нового покоління. Її ядро становлять не лише обчислювальні ресурси, а й довірений доступ, інтероперабельність, спільне управління, відтворювані середовища, доменні платформи, AI-ready data services і стале партнерство з дослідницькими спільнотами. Головний висновок звіту полягає в тому, що сучасна дослідницька інфраструктура має бути не окремим сервісом або центром ресурсів, а федеративною екосистемою, здатною підтримувати повний цикл роботи з даними: від доступу й обчислень до аналізу, повторного використання, штучного інтелекту та довгострокової наукової співпраці.
